Пізно ввечері 23 липня, незадовго до закінчення терміну дії попередніх тимчасових 10-відсоткових мит на імпорт, Білий дім оголосив про нову хвилю тарифів проти понад 80 країн. Нові мита вже набули чинності. Їхні ставки становлять від 10% до 12,5%. У списку опинилися провідні економіки світу, на які припадають 99% американського імпорту.
Такий крок уже називають початком другої торговельної війни США з усім світом після програної першої. Її президент США Дональд Трамп почав у квітні 2025 року. Минулорічні тарифи на підставі закону про міжнародні надзвичайні економічні повноваження 1977 року Верховний суд США визнав незаконними. Суд вирішив, що Трамп перевищив свої повноваження.
Це не зупинило 47-го президента США. Білий дім виплатив компенсації імпортерам і одразу запровадив нові тимчасові мита на 150 днів. Їхня дія закінчилася опівночі 24 липня. Перед дедлайном Трамп фактично їх оновив. Формальна підстава цього разу інша: не торговий дефіцит, а використання примусової праці.
Ще одна спроба Трампа
Ідея запровадження мит з обґрунтуванням, що інші країни десятиліттями «грабували» та «розкрадали» Сполучені Штати, була головним елементом економічної програми Дональда Трампа під час передвиборчих перегонів 2024 року. Повернувшись до Білого дому, він майже одразу, у квітні 2025 року, оголосив торговельну війну всьому світу.
На тлі паніки на фондовому ринку і контрзаходів з боку Китаю та ЄС він був змушений відступити. Так з’явився мем TACO-trade, де TACO означає «Трамп завжди здає назад». Після цього Трамп ще не раз то вводив, то скасовував мита.
Хоча Білий дім обіцяв настання «золотої ери Америки», через рік після запровадження тарифів їх визнали «голом у власні ворота». Митну війну на 96% оплачують американці. Негативно митну політику оцінюють навіть прихильники президента-республіканця.
20 лютого 2026 року Трамп зазнав остаточної поразки. Верховний суд США визнав незаконними більшість тарифів, зокрема «взаємні» мита на імпорт майже з усіх країн світу та 25-відсоткові мита на товари з Канади, Мексики та Китаю. Президент перевищив свої повноваження, йшлося у вердикті.
Білий дім де-юре виконав ухвалу і скасував мита на підставі IEEPA. Проте Трамп одразу видав новий указ про тимчасові 10-відсоткові мита для всіх країн відповідно до розділу 122 торгового закону від 1974 року. За законом ці тарифи без погодження Конгресу можуть діяти лише 150 днів. Дедлайн закінчився опівночі 24 липня. Того ж дня почали діяти нові глобальні мита: 10–12,5% на імпорт товарів з понад 80 країн.
Як Білий дім пояснює рішення
У квітні 2025 року підставою для мит стали дані щодо обсягу торговельного дефіциту США. Адміністрація Трампа звинуватила інші країни в «розкраданні» Штатів. Цього разу Білий дім застосував розділ 301 того самого закону від 1974 року. Мита обґрунтували тим, що торгові партнери США нібито недостатньо ефективно забороняють імпорт товарів, вироблених із використанням примусової праці.
«Сполучені Штати вже майже століття мають заборону на імпорт товарів, вироблених з використанням примусової праці, і суворо її дотримуються. Нашим торговельним партнерам давно час зробити те саме», — пояснив торговий представник США Джеймісон Грір.
До запровадження мит на підставі захисту прав працівників Трамп готувався заздалегідь. Він доручив провести розслідування, як країни-партнери борються з рабством та примусовою працею. Нові мита поширюються на найбільших торговельних партнерів США: Канаду, Мексику, Китай, 27 країн-членів ЄС, а також на Велику Британію, Австралію та Індію. Загалом — понад 80 країн.
Десятивідсоткові мита стягуватимуть з країн, які запровадили або зобов’язалися запровадити заборону на імпорт товарів, виготовлених з використанням примусової праці. До цього переліку увійшли Велика Британія, Канада, Мексика, Індія, Малайзія, Індонезія, Пакистан, Бангладеш, Аргентина і Камбоджа.
Грір раніше запевняв, що для країн, які уклали з Вашингтоном торговельні угоди з погодженими межами мит, нові тарифи не перевищуватимуть цих лімітів. Тому для ЄС, Тайваню, Японії, Південної Кореї, Швейцарії та низки інших країн визначили такі ставки, щоб сукупний тариф на імпорт становив 10% або 12,5%.
Інші 38 країн, зокрема Австралія, В’єтнам, Бразилія, Китай і Японія, будуть обкладатися тарифом 12,5%. У цю категорію потрапила і Росія. Москва вперше опинилася в «митних таблицях» Білого дому. Під час минулорічної торговельної війни РФ у переліку не було.
В адміністрації Трампа тоді пояснювали, що через санкції Штати не мають значної торгівлі з РФ, тому мита не потрібні. За цією ж підставою тарифи не вводили проти Білорусі, Куби та КНДР. Тепер Росія теж у списку, але із загальними для всіх винятками. Їх чимало — аж на 55 сторінок: від енергоносіїв і добрив до харчових продуктів. Товари, на які вже поширюються галузеві тарифи, такі як сталь та алюміній, теж не підпадають під нові обмеження.
«Тарифи щодо примусової праці, як і очікувалося, значною мірою повторюють нинішні рівні тарифів, узгоджені в рамках різних угод, і замінюють 10-відсоткові тарифи згідно зі статтею 122, термін дії яких закінчився в п’ятницю», — заявив юрист Тім Брайтбілл.
В адміністрації Трампа заперечують припущення, що нові тарифи є заміною мит, термін дії яких закінчився, попри збіг у часі та охоплення 99,4% імпорту США. «І республіканці, і демократи в Конгресі закликають до викорінення примусової праці з глобальних ланцюгів постачання, тому ми реагуємо на цей заклик», — стверджують у Білому домі.
Нові мита були очікуваними, але торгові партнери США одностайно заперечують обґрунтованість таких заходів. «Немає підстав для введення цього мита проти Норвегії, оскільки в нас є чіткі правила, покликані запобігати примусовій праці», — обурився голова МЗС Норвегії Еспен Барт Ейде. Осло отримало тариф 12,5%.
В Австралії і Бразилії нові мита назвали невиправданими. Міністр внутрішньої торгівлі Канади Домінік Леблан заявив, що продовжить конструктивну взаємодію з Вашингтоном. Розкритикували нові мита і в Демократичній партії США. Губернаторка штату Массачусетс Маура Хілі каже, що тарифи призведуть до зростання витрат, негативного впливу на бізнес і послаблення конкурентоспроможності країни.
У Єврокомісії заявили, що США встановили для ЄС митну ставку 10% і відновили додаткові митні пільги для низки товарів. Зокрема йдеться про корок, діаманти, літаки та деталі для них, а також генеричні ліки й активні фармацевтичні інгредієнти. «ЄС позитивно оцінює той факт, що це відповідає зобов’язанням США в рамках торгової угоди», — зазначив заступник головної речниці Єврокомісії Олоф Гілл.
Правозахисники сумніваються в справжніх мотивах чергових мит, але сподіваються, що нові заходи скоротять масштаби примусової праці. Дохідність казначейських облігацій США дещо зросла, оскільки мита посилюють ризики підвищення інфляції. Загалом реакція фінансових ринків, які в останні тижні більше зосереджені на ескалації на Близькому Сході, стримана.
Розділ 301 закону про торгівлю 1974 року дозволяє президенту запроваджувати мита, якщо Управління торгового представника США знайшло достатні докази недобросовісних трудових практик, які впливають на американську торгівлю. До каденції Трампа він застосовувався вкрай рідко. Тим не менш ці мита, найімовірніше, теж будуть оскаржені в судах.
Колишній високопосадовець Світової організації торгівлі Адан Вольф упевнений, що вони стануть ще одним випадком перевищення повноважень Трампом. «Верховний суд, імовірно, скасує ці мита», — припускає він. Натомість колишній посадовець Міністерства торгівлі США Раян Маджерус вважає, що скасувати нові мита в суді може бути складніше. Розділ 301 уже витримував попередні оскарження, а деякі судді можуть не наважитися заборонити заходи, спрямовані на боротьбу з примусовою працею.
